Види живопису. Образотворче мистецтво. Дистанційне навчання.

54 года назад

17,359 Просмотров

Відеопрезентація до уроку образотворчого мистецтва.
Створення малюнка у техніці гуашевого живопису – Крок за кроком
Живопис — вид образотворчого мистецтва; являє собою художнє зображення предметного світу кольоровими фарбами на твердій поверхні (тканині, папері, склі, картоні тощо)
Монументальний живопис, (стіно́пис) — рід живопису, твори якого мають самостійне значення і сприймаються незалежно від оточення.
Він безпосередньо пов'язаний з архітектурою, прикрашає стіни, стелі, підлогу та інші елементи архітектурних споруд.
Монументальний живопис з’явився першим серед усіх видів. Це були розписи на стінах і стелях печер, які робили первісні люди.
У Давньому Єгипті та Римській імперії монументальні розписи прикрашали храми, палаци царів, вельмож.
В епоху Середньовіччя у Візантії та країнах Західної Європи храми прикрашали мозаїками(малюнок складався із закріплених на поверхні різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців) та фресками (живопис фарбами на вогкій поверхні)
Ці традиції продовжила і Київська Русь у соборі Софії Київської.
У готичних соборах Західної Європи з’являється ще один різновид монументального живопису – вітраж. Це зображення із частинок кольорового скла, скріплених між собою.
Станковий живопис об'єднує твори самостійного значення, не пов'язані з архітектурою. (від слова станок — мольберт, на який ставлять основу для малювання картин — картон, дошку, полотно) Твори станкового живопису розраховані на сприйняття з близької відстані. Їх можна переносити, зберігати в житлових приміщеннях, установах, музеях.
Станковий живопис виник одночасно в різних країнах у XV-XVI ст. спочатку картини писали темперою (фарбою розведеною на яєчних жовтках) або енкаустикою (фарбою з воском) на підготовлених для цього дошках.
Але справжнього розквіту він набув, коли виникла техніка малювання олійними фарбами. Це дозволяло працювати над картиною тривалий час.
Театрально-декораційний живопис тісно пов’язаний з художнім обрамленням театральної вистави. Основа художнього оформлення вистави — декорація, що зображує місце, час та умови дії.
Коли виник народний театр, художниками в ньому були самі виконавці. Театрально-декораційний живопис виник пізніше. У XV-XVI ст. в театр прийшло образотворче мистецтво для зображення місця дії засобами живопису, і виник новий фах художник-декоратор.
Художники в сучасному театрі не лише малюють величезні картини-декорації, а й створюють ескізи костюмів, макети декорацій, продумують освітлення сцени протягом усієї вистави.
Декоративний живопис — частина архітектурної концепції чи вироби декоративно-прикладного мистецва, що призначені для оздоблення та прикраси або ж для підкреслення, вираження конструкцій, форм і функцій будівлі або предмету.
Декоративний живопис щільно зв’язаний з архітектурними спорудами або творами прикладного мистецтва. У першому випадку такий живопис називають також монументальним живописом.
Мініатюра - це вид живопису, виникнення якого пов’язаний з появою перших руко-писів, а в наслідок і повноцінних книг. Дана техніка є прообразом сучасної ілюстрації.
Назва МІНІАТЮРА походить від лат. слова «minium». Так називалися червоні фарби, які використовувалися при оформленні перших рукописів. Малюнки дійсно мали дуже невеликі розміри. При цьому художники прагнули промальовувати на них кожну деталь з максимальною точністю.

Тэги: